08.06.2014 22:30
for all
134 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Дитинства слід

Дитинства слід

Сіло сонце край села,

Та й стало дрімати,

У гай стежка повела,

Не хотілось спати.


Роса ноги сповила,

Пестить мої кроки,

Тут я знову ожила,

Не було б мороки…


Повернути би роки,

Ген, туди назад,

Пробіглася б залюбки,

У колгоспний сад.


Яблуні, черешні, сливи,

Райська насолода,

Аж сміються після зливи,

З’їсти є нагода.


Сторожа геть сон зморив,

А нам того треба,

Тут скажу без зайвих слів,

Лізем, мов до неба.


Давно вирубали сад,

Лиш ріпак жовтіє,

Роки йдуть, мов на парад,

Душа не міліє.


Досі лину я туди,

Де дитинства слід,

І шукаю ті сліди,

Вже багато літ.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.06.2014 21:39  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро вдячна! Ох шкода, що вже туди ніколи не повернешся... 

 09.06.2014 21:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро дякую! 

 09.06.2014 21:34  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Так інколи так і хочеться хоча на мить поринути у ті чудові дні дитинства) 

 09.06.2014 21:14  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Приємні спогади - Наше багатство!)) Добре, що " душа не міліє"!) 

 09.06.2014 12:20  Світлана Рачинська => © 

Дуже гарно!!! Так, слідами дитинства... 

 09.06.2014 10:45  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Чарівні спогади...