ЛЮБОВ ЖИВА!
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Край світу на стрімкій Голгофі Часу,
В тягучому липкому забутті,
Підступний біль осмисливши не зразу,
Свята Любов конає на хресті.
А з нею ще двом віку вкоротити
Спромігся Час, як збудникам зневір.
Без каяття розіп’яті бандити:
Злий Осуд і підленький Наговір.
Біля підніжжя ж ті, що розпинали:
Зневіра, Страх, Несприйняття сліпе…
Збори душі сумнівні трибунали,
Зніми з хреста! Чекає лиш тебе.
В мить спраги пропонує оцту кварту
Недопустимість, що завжди права.
Осяяв німб тремтливих тіней варту…
Прийди, врятуй… Любов іще жива.
