Ходжу по цьому зманіженому світу
І тану від щоденних порцій болю,
Як сніжинка в теплій людській руці...
Ходжу, в оголені вірші свої одіта,
Зову театральний цей фарс любов`ю
і капаю слізьми по неголеній твоїй щоці...
Візьміть участь в обговоренні
Не знайдено або поки відсутні!