12.08.2014 14:38
для всіх
380
    
  1 | 2  
 © Тадм

Про двомовність

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Двомовність – ознака сучасності. Справді

Чому ж у серцях це розпалює лють?

Чи дуже важливо, ЯКОЮ говорить хтось правду, 

Якщо розуміє її увесь люд?

 

Як варите борщ чи важливо - каструля

Червона чи біла? Напевно, що ні, 

Вона ж інструмент…, от так само і мова -

Лиш засіб донести все те, що в мені!

 

У цю нелегку і важливу годину, 

Болить, коли бачиш - за мову цькують

Я вірю, що вартує те лиш, яка ти людина

І страшно, як засіб затьмарює суть!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.08.2014 23:17  Світлана Рачинська => © 

Зрештою, не був би це вірш Тетянки про двомовність, був би інший під іншим авторством. Дискус так чи інакше мав відбутись і у нашому товаристві, визнаймо, питання на поверхні, і як ніколи гостре та болюче. Надіюсь, Таня не образиться на нас за надлишкову емоційність. Наша країна, наші домівки , наші душі позбавленні спокою. Завершу словами Олега Буця - Нас врятує тільки любов! Шануймося.

 12.08.2014 21:53  Панін Олександр Миколайович... => © 

   Шановна пан Тадмі, не переймайтеся. Ви маєте святе право писати як хочете. Коментатори мають право коментувати як хочуть вони (звісно, у пристойних виразах). Час усе розставить.

   Якщо б я не зрозумів щось про каструлі, то все одно вірив би, що нічого поганого Ви не мали на увазі.

   Яка може бути недолугість? Може бути лише недостатнє розуміння з боку  читачів. З повагою і успіхів.

 12.08.2014 21:38  Фантом => © 

Дуже гарний вірш.І з вами повністю солідарна.

 12.08.2014 20:58  Якобчук Павло => © 

Тадм, щира моя людино, направду кажучи коли чіпляється мовне питання в Україні стану на захист мови. Коли мова іде про гідність - стану на захист гідності. А якщо питання про колір кастрюлі то вже краще хай буде казан. Ознака сучасності - толерантність вартувала українцям Криму. З повагою: Якобчук Павло.

 12.08.2014 16:31  Світлана Рачинська => © 

Мені здається, непорозуміння автора і читача зовсім у іншому. Я абсолютно нормально сприймаю російкомовних людей, але якщо вони українці - хотілося б, щоб у цей нелегкий час (визначальний час!) - ми всі проявили єдність. Я проти будь якої національної ворожнечі. Дійсно, правда - вона правда на будь якій мові, але в моєму уявленні мова - це спосіб мислення. І якщо думки мої всі з Україною, чи можу я говорити по іншому? Напевне ні.
Ми всі знаємо Таню, як хорошу щиру україночку, патріотизм якої, ніколи не піддавали сумніву. Надіюсь, всі конфлікти і непорозуміння минуть, в ім"я чогось невмирущого, єдиного, неповторного і рідного!