Кривила душею
з рубрики / циклу «Про долю»
Кривила душею,
А що їй робити?
Він був не з нею,
А їй треба жити.
Він там десь далеко,
В чужій тій країні,
Болить їй серденько,
Мороз йде по спині.
Якщо іншу має,
Палко цілує,
Вона тут страждає,
Не бачить, не чує.
Дзвінки не тривалі,
«Бувай» – геть скупе,
Як жити надалі?
Що доля несе?
м. Славута,
