09.08.2014 15:18
18+
190 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Навколо - нелюди й байдужі

Навколо - нелюди й байдужі

Навколо – нелюди і байдужі. Ми, попри це, скували волю.

Скували власноруч, вогнями… Траплялось навіть – автоматними.

Тепер очищені в нас душі новою кров’ю, плачем, болем, 

Брати нам стали ворогами, при цьому - і жалю не вартими.


Цей спалах – як каталізатор: пришвидшив рух наш на сторіччя, 

Вказав на те, чого не знали, і хто з нас, попри все, - Людина.

Зі Сходу – нелюд й провокатор, ще поряд – дивні протиріччя:

Ми всім їм довго пробачали і ледь не втратили країну.


На щастя, вчасно схаменулись, на щастя, ще знайшлися сили, 

І Той, що понад хмари й вище, вселив у серце нам безмежність.

Живі ми. Волі не позбулись, хоча занадто рвались жили.

Тепер вже знаємо, навіщо дана нам Богом незалежність.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.08.2014 19:05  © ... => Світлана Рачинська 

дякую, Світланко) 

 13.08.2014 19:05  © ... => Якобчук Павло 

спасибі за такий цікавий коментар! повністю погоджуюсь з Вами! 

 10.08.2014 21:03  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Глибокий зміст... Чудова поезія! 

 10.08.2014 00:02  Тетяна Белімова => © 

Чудово! Стільки ти всього заклала у цей твір! Буду ще осмислювати! 

 09.08.2014 23:16  Світлана Рачинська => © 

Мудра поезія і мудрий висновок! Чудова робота, Олю! 

 09.08.2014 16:59  Якобчук Павло => © 

Олю, твір сильний і мужній.
Брати повинні бути з почуттями братніми,
А це не браття, це потвори.
Нам треба боронити волю
І душі від злоби пекельної.
Бо ми народ, що має гідність. 

 09.08.2014 16:00  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий вірш.

А ті, що стали ворогами,
братами й не були ніколи.