18.08.2014 19:41
для всіх
261
    
  2 | 3  
 © Ольга Шнуренко

Сумує серпень

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Сумує серпень, супить брови, 

А в небі грім гучний голосить, 

Дощі нагадують про осінь

І жовте листя у діброві…


Каштани раптом поруділи, 

Плодами встелені асфальти, 

Всю ніч низьким жіночим альтом

У хорі з вітром шаруділи…


Приємна прохолода ночі -

До тіла дотиком шовковим, 

Ласкаве світло світанкове, 

Лоскоче вії й мружить очі…


Поля пшеничні жовто-косі, 

Колосся сонечком зігріте -

Скінчилося спекотне літо, 

І вже в дорозі рання осінь


Моє життя - на скронях іній, 

Моє кохання відгоріло, 

Нагадує про старість тіло

І візерунок зморшок-ліній…



м. Київ, 18.08.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.08.2014 09:41  Тадм => © 

гарний, теплий вірш,

 18.08.2014 20:03  Світлана Рачинська => © 

Красива лірика з ноткою ностальгії, мабуть осінь таки точно близько)
Моє чудово! Каштани такі руді і такі музичні - супер!