21.08.2014 12:29
для всіх
175
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Мати

Пригорнула б тебе я, синочку, 

Заступила б від горя й біди, 

Віддала би останню сорочку, 

Якби знала тебе де знайти.


Я маленьким тебе пам`ятаю, 

Перші кроки і перші слова, 

Як до школи тебе відправляю

І як плакав одержавши “два”.


Як підріс, то поїхав із дому

Спеціальність собі здобувать, 

Научивсь говорить по чужому

І світами пішов мандрувать.


Вже три роки тебе як немає, 

Хоч би звістку якусь передав, 

Бо душа за тобою страждає, 

Може десь у біду ти попав.


Я щоденно благаю у Бога, 

Щоб здоров`ячка він тобі дав, 

Щоби випала добра дорога

Яку ти у житті сам обрав.


Щоб тебе я додому діждалась, 

Бо для тебе, синочку, живу, 

Я і светрик для тебе зв`язала

Й вишиванку пошила нову.


Повертайся додому, благаю, 

Твій татусь уже рік як помер, 

Чи побачу тебе я не знаю, 

Хвороблива я стала тепер.


Шепотіла так мати до себе, 

Наче син міг почути її

І тужливо дивилась на небо, 

Витираючи сльози свої.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!