Осіннє
Закурликали в небі ключі журавлині
І зробилося тоскно відтак на душі,
Що минули уже літні дні світло-сині
І пішли холоднючі осінні дощі.
Що у синіх очах поселилася сірість
І що захват любові як ватра погас,
Заховалась душа у свою не умілість
Віддаватись коханню в осінній цей час.
Почуття охололи як зорі ранкові,
Одяглися у товсті одежі буття
І розвіялись мрії мої веселкові
Про красиву любов, про щасливе життя.
Не маніте у вирій ключі журавлині,
Не роз`ятрюйте серце – курли та курли,
Я би теж полетів у краї тепло-сині
Якби ваші крилята у мене були.