Тетяна Чорновіл ОСІННІ ПЕРЕДЧУТТЯ
Крізь туман не ятрись,
Рання осене, в злота габі,
В теплій млості узлісь,
Моє серце щемить не тобі.
Сум кленових листків
Не рої на блаженства межі,
Не тобі між рядків
Це осіннє сум’яття в вірші.
Нащо сльози крізь сміх?
Я не знаю й сама до пуття.
В сплесках мрійних утіх…
Ні, не осені передчуття.
У дощах не суди
Дивних снів світанковий дурман,
В чарах часу не ти.
Не ятрись… Не ятрись крізь туман.
18.09.2013 19:52 Оля Стасюк |
не плачте) |
15.09.2013 09:35 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Яка Ви гарна з своєю героїнею в оцьому осінньому монолозі! |
14.09.2013 18:58 Тадм |
 невловимий вірш :) |
14.09.2013 16:07 Віктор Насипаний => © |
 Гарно! В вірші я б змінив - душі. Решта добре. |
14.09.2013 15:28 Олена Вишневська |
 Гарно і дійсно чарівно! |
14.09.2013 13:40 Деркач Олександр => © |
 Красиво...любі мої епітети до Вашої поезії ниці перед мовою якою Ви передали це передчуття - я серйозно... а тепер ні)))сплески мрійних утіх - хіба можна читати таке хворому на голову та ще й з хворобливозбоченою уявою))) |
14.09.2013 13:35 Зельд |
 такі різні настрої між казочкою: "Тепло рум`яного млинця" і "Осінні передчуття" . Навіть не знаю що сказати. Бажаю Вам, щоб і восени на вашому небі частіше з`являлися рум`яні млинці) |