23.08.2014 13:56
для всіх
130
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

У вирій

Заплакана осінь сумує –

У вирій птахи відлетіли, 

Їх співу ніхто вже не чує, 

Ліси і гаї оніміли.


Питає – навіщо літати

В чужинський далекий той вирій, 

Не краще їм вдома співати

Пісні задушевні та щирі.


Я золотом листя покрию, 

Перлинами крапель прикрашу

А землю дощами умию, 

Чи знайдуть країну десь кращу.


А птаство чогось відлітає

У вирій тепленький і ситий, 

Додому весною вертає, 

Своїх пташенят народити.


Ту землю, де ти народився, 

Ніколи не зможеш забути, 

Хоча би ти десь і прижився, 

Та потяг Вітчизни все ж чути.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!