01.07.2014 01:07
для всіх
477
    
  7 | 7  
 © Мальва Світанкова

В ОБІЙМАХ ПТАХІВ ( Дім душі)

В ОБІЙМАХ ПТАХІВ ( Дім душі)

з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»

Розвію тугу сизо-бурим прахом -

І мрія пишнокрила оживе!

В обіймах полохливо-райських птахів

Відкриє тіло в собі щось нове.


Квітуче гілля - прихисток жар-птицям

У вирії, де вік нема снігів...

У гніздах там любов живе-іскриться, 

Там дім душі, де криця від гріхів.


Не знаю чи земні такі існують

Пташки з жарин цнотливо-вогняні

Їх дивні лати - як периста збруя, 

Що ясно так малюється мені.


Здогадуюсь лише про ті місцини.

Заплющу очі: ось вони пливуть...

Уявні чи земні світи-картини

Доносять щось, близьке до слова "суть".


І помах крил - феєрія пташинна

Підносить до строкатої мети, 

Едемське відчуття верхів глибинних

Близьке таке: торкнися і лети!..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.07.2014 10:31  Тетяна Белімова => © 

Цікаве питання, чи існують такі земні птахи? Але мрії теж чудові! Шкода лише, що у світ мрійливого задзеркалля не можна просочитися назавжди. Сила земного тяжіння.

Твоя поезія спонукає до роздумів (а роздуми - то робота над собою). А це одне із основних завдань поезії - пробуджувати людину до діалогічних стосунків (із собою, світом, мріями). Естетична насолода теж - одна із виразних рис твоїх поезій, і цієї зокрема! Коли вербос ллється, як музика, ніщо у ньому не чіпляє, а ніби заколисує))) коли хвилі поетичної медитації несуть у незнаний світ - це і є справжнє "мистецтво поетичне" (за Буало)

І ще останнє - дім твоєї душі чудовий!)))) 

 03.07.2014 19:57  Олег Буць => © 

Хто про що…
Усе зійде, пройде і стане прахом,
Та вічна гра, що так відома нам:
Він був лиш полохливо-райським птахом…
А осмілів – і ось тобі Адам!
Як помах крил, моя нестримна звичка:
Побачу, що тріпоче на вітрах –
Чи пишнокрила, чи перепеличка…
То спершу – полохливо-райський птах…
А потім – розплету і розшнурую,
І суть природи вповні оживе!
Як розпряжу усю перисту збрую –
Відкриє тіло в собі щось нове…
І де б не був – феєрія пташина
Підносить до строкатої мети…
Адам – то у перекладі «людина»…
Люблю я людям – помагать іти…

 01.07.2014 17:31  Тадм => © 

легкий, теплий вірш. чудово!

 01.07.2014 14:59  Ганна Коназюк => © 

Неземної краси поезія!!! Як ті райські птахи!...
Чудово!!!

 01.07.2014 09:59  Світлана Рачинська => © 

Красиво ж у твоєму домі душі... невимовно красиво...

 01.07.2014 05:54  Деркач Олександр => © 

Образно, сподобалось