В ОБІЙМАХ ПТАХІВ ( Дім душі)
з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»
Розвію тугу сизо-бурим прахом -
І мрія пишнокрила оживе!
В обіймах полохливо-райських птахів
Відкриє тіло в собі щось нове.
Квітуче гілля - прихисток жар-птицям,
У вирії, де вік нема снігів...
У гніздах там любов живе-іскриться,
Там дім душі, де криця від гріхів.
Не знаю чи земні такі існують
Пташки з жарин цнотливо-вогняні
Їх дивні лати - як периста збруя,
Що ясно так малюється мені.
Здогадуюсь лише про ті місцини.
Заплющу очі: ось вони пливуть...
Уявні чи земні світи-картини
Доносять щось, близьке до слова "суть".
І помах крил - феєрія пташинна
Підносить до строкатої мети,
Едемське відчуття верхів глибинних
Близьке таке: торкнися і лети!..
