28.02.2014 01:06
for all
207 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Вікторія Майська

Без журавлів край рідний посірів

На землю тихо опустилась осінь,

Пожовкле листя падає з гілок.

В глибоке небо погляд манить просинь,

А під кущем багряним проросте грибок.

 

В повітрі запах яблук спілих,

А десь під небом - крики журавлів.

Вони, напевне, відлітають в вирій,

Ну, а без них, край рідний посірів.

                               

Берези вкрились листям золотавим,

Повітря диха спокоєм дощів.

Фарбує осінь дотиком ласкавим.

Укрились фарбами віття дерев, кущів

 

Все осінь ця, така золотокоса,

У пазусі хова різні плоди.

Іде землею, вся простоволоса,

Наводить скрізь свої порядки і лади.

Публікації: Вікторія Майська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.03.2014 23:42  Антоніна Г... 

Вся картинка вашого вірша пропливла перед очима! Гарно!