25.08.2014 11:30
for all
105 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Георгій Грищенко

Чую

Навіщо мені телефони, 

Навіщо мені Інтернет, 

Я й так стогін чую із зони, 

Де мучить людей інтервент.


Я чую як плаче країна

За тими, життя хто віддав, 

Щоб вільно жила Україна, 

А вбивця навічно пропав.


Я чую як йдуть батальйони, 

А там добровольці одні, 

Згуртовані для оборони

Й до бою стають у ці дні.


Чужої землі їм не треба, 

Їм досить своєї землі

Та мирного синього неба, 

Щоб жити у місті й селі.


Тож хай інтервент утікає

Допоки іще він живий

Й дорогу до нас забуває, 

Бо він тут бандюга чужий.



25.08.14

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.08.2014 06:07  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую за добрі слова. 

 27.08.2014 06:06  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячний за увагу та оцінку. 

 26.08.2014 20:03  Тетяна Чор... => © 

Згодна з кожним рядочком! Слава Україні! Ворогам - ганьба! 

 25.08.2014 21:25  Світлана Р... => © 

Звитяжно! Моє чудово!