30.08.2014 07:59
for all
115 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Георгій Грищенко

Пригорни

Пригорни мене до серця, 

Душу спраглу відігрій, 

Я крізь тернії продерся, 

Щоб промовити: “Я твій”.


Ти була така далека, 

Наче зірка в небесах, 

А на мене небезпека

Чатувала на шляхах.


Та нарешті я продерся, 

Небезпеки подолав, 

Пригорни ж мене до серця, 

Щоб я з горя не пропав.


Душу спраглу подарую

За чарівності твої, 

Замок щирості змурую, 

Де співають солов`ї.


Будеш жити як царівна, 

Я ж служитиму тобі, 

Ти ж трояндочка чарівна, 

В тебе очі голубі.


Щось мовчиш ти, мо` не віриш, 

Що я щастячко твоє, 

Бо в моїх кишенях діри

І це все, що в мене є.


Та кохання маю щире

Найдорожче за усе, 

І за гроші й за квартири, 

За яєчню й за сальце.


Пригорни ж мене до серця, 

Душу спраглу відігрій, 

Я ж крізь тернії продерся, 

Щоб промовити: “Я твій”.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.08.2014 09:02  © ... => Світлана Рачинська 

Приємно прочитати Ваші добрі слова. 

 30.08.2014 10:12  Світлана Р... => © 

Ну, на яєчню і сальце, коли справжня україночка, заробить(лять!), а от крізь тернії сягати коханої - дуже мило!
чудово!