Ти ж не чув, як серце билось шалено...
І куди воно, дурненьке, так рвалось?!
Тож прости мене й за себе, й за мене,
Бо кохання, мабуть, тільки ввижалось...
Звідки нам обом було тоді знати,
Що потрібно почуттям дорожити.
Що замало, любий, лиш покохати,
Варто ще й навчитись НЕ РОЗЛЮБИТИ.
24.12.2004