Літала пташкою щоднини
з рубрики / циклу «Про долю»
Літала пташкою щоднини,
Співала, сонце зустрічала,
Геть не слухала родини,
Вона всім серцем покохала.
Сіяли, мов перлини очі,
Шалено в грудях серце билось,
Які медові були ночі,
Лихо у снах навіть не снилось.
Він розтрощив її кохання,
Немов той страшний буревій,
У серці зрада та страждання,
А він підлесливий, мов змій.
Перекреслила усе, та годі,
Весна принесла сподівання,
Серце звільнилось, вона на волі,
Прийшла весна – прийде кохання.
м. Славута,
