Прощаня з літечком

з рубрики / циклу «Про Природу»

Плаче літечко дощем,

Відступити йому час,

А на серці туга, щем,

Не лишай ще нас.

Тепле сонячне проміння,

Геть скупе вже стало,

На пляжу не те дозвілля

Людей зовсім мало.

Пташенята на крило

Стали, що ж робити?

Як би там вже не було,

Скоро їм летіти.

Не збагнули діточки,

Куди літо мчить,

Бавилися залюбки,

А воно тремтить.

Змокло, знітилося все,

Дощ іде без впину,

Якщо сонце не зійде,

Тут я певно згину.

Осінь тихо підійшла,

Листячком зігріла,

«Не тримай на мене зла,

Я вже відпочила.

Тепер владу всю візьму,

В свої дужі руки,

Скрізь порядок наведу,

Тобі для науки.

В комірчині буде все,

Те, що ти ростило,

Сирість, то мені пусте,

Я ступаю сміло.

А ти гарно відпочинь,

Певно притомилось,

Подивись в небесну синь,

Щоб хороше снилось.

м. Славута,