06.09.2014 15:13
для всіх
291
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Додому

Додому, додому, додому

Під стукіт вагонних коліс, 

Долаючи сивую втому, 

Пекучість схвильованих сліз.


Додому, додому, додому, 

Туди, де дитинство пройшло, 

Де світ усміхався малому, 

В квітуче, біляве село.


Додому, додому, додому, 

Що в пам`яті завше живе, 

Що душу хвилює старому

І лебедем білим пливе.


Додому, додому, додому, 

Де батько на плечах носив, 

Де казочку – давню знайому

Розказувать маму просив.


Така наша доля стареча –

Пригадувать все, що було, 

Як ми, нерозумна малеча, 

Втікали в поля за село.


Де мріяли світ підкорити, 

В далеких пожити краях, 

Щось добре, прекрасне зробити, 

На груди навішати блях.


Та нині нам блях не потрібно, 

Бо вдома нам гарно й без них, 

Тут все таке миле і рідне

Для сивих сердець молодих.


Додому, додому, додому

Душа наша прагне завжди, 

У хату з дитинства знайому, 

У рідні квітучі сади.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.09.2014 18:44  Тетяна Чорновіл => © 

Натхненно!