Народжені вмирають
Народжені вмирають
І кожен в самотині,
На спомин залишають
Все друзям і родині.
Не стільки гроші й речі,
А доброту душевну,
Як підставляв їм плечі
В годиноньку плачевну.
Як мудро щось їм радив,
Як сіяв добре й вічне,
Як впасти їм завадив
В сумнівне пересічне.
Добро всі пам`ятають,
Як промінь у тунелі,
І пити припадають,
Як воду у пустелі.