08.09.2014 00:33

для всіх

335

14 | 14

 © Ганна Коназюк

Відродження

з рубрики / циклу «Новітня історія»

Чия то могила у полі сивіє, 

Козацькі ж кургани поснули давно?..

То дощик впаде, то снігами завіє, 

То ніби цвяшками посходить зерно.

Просіялись люди немовби крізь сито -

Одні під хрестами, а в інших жнива...

А в мами єдиного хлопчика вбито, 

А в іншої - донька у двадцять вдова.

Воюють відважні солдати на сході.

Хтось пише новели, хтось плаче у сні...

Але у кривавім останнім поході

Із уст українські злітають пісні!

Живемо в добу непідкупного лиха, 

Все інше купують і навіть крадуть.

Біда ж у порозі стояла безлика...

Та скоро нещастям всім край покладуть!

Бо нація в час непростий відродилась, 

У кожного в серці Вкраїна болить!..

Вона ж піднялась, до хреста помолилась, 

Посіяла жито і вмила блакить...

Київ, 07.09.2014