13.09.2014 12:30
Без обмежень
81 views
Rating 5 | 1 users
 © Микола Васильович Снаговський

ЧОБОТОМ - ПО МАРМИЗІ "ДІДА"!

16

Сторінки "Роману для Нобелівської премії"

Продовження "Роману...". Початок 70-х років ХХ сторічя. Радянська армія.

Коли Юрій Соловейко доїхав до пункту призначення — військової частини, що була розташована в одному з райцентрів Білорусі, то разом зі своїми колишніми однокашниками по навчанню став свідком дикої традиції, що не була викорінена у лінійних частинах радянської армії. Крім них, які уже прослужили півроку та ще й приїхали з навчальної частини, на збірному плацу стояли й новобранці, привезені безпосередньо після набору у військкоматах. Й усі вони були з середньоазіатських республік. До них підійшли «діди», тобто ті, хто прослужили півтора-два роки, і безцеремонно почали оббирати новачків. Адже вони були ще у цивільному одязі та взутті, у багатьох дуже пристойному.

Декому з прибулих ця традиція не сподобалась. І, мабуть, не стільки тому, що одяг та взуття «діди» з них буквально стягували, скільки тому, що до них зверталися російською мовою впереміш з відбірною лайкою. Варто зазначити, що проблема назрівала не стільки через мову, скільки через лайку! Факт відсутності акценту для них став свідченням того, що «діди» — з Росії, і до них ставляться упереджено, без поваги.

— А ну, снімай сапагі, чурка азіатская! Да бистрєє, мать твою!..

Таку лайку новобранці з Середньої Азії зрозуміли у прямому сенсі.

«Яке ти маєш право так говорити про мою матір, про наших матерів?..» — у такому дусі було їхнє обурення.

Один з новобранців, виходець із Середньої Азії, не витримав і, знявши свої чоботи, я-а-ак зазвіздить ними пряму в «дідівську» харю. Інші «діди» кинулись на допомогу. Але новобранці почали захищати свого. Розпочалась неймовірно жорстока бійка, що, на щастя, швидко була припинена офіцерами, які стояли неподалік.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мрії про театр і армійські будні (17) / Роман для Нобелівської премії | Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «...і "комфорт" силікатної цегли (15) / Роман для Нобелівської премії | Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ».

Це -- 16-й уривок "Роману для Нобелівської премії".
Попередній -- 15-й -- має назву "...І "комфорт" силікатної цегли",
наступний -- 17-й -- "Мрії про театр і армійські будні".


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Васильович Снаговський

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо