15.09.2014 21:03
для всіх
203
    
  3 | 3  
 © Аліса

Усе частіше бачу я у снах...

Усе частіше бачу я у снах

Минулого життя ясні картини:

Маленька доня в тата на руках

І я усміхнена тримаю сина.



Нема війни, не почали стріляти, 

Мені назустріч пружною ходою

Он мама йде - очей не відірвати, 

Така струнка, із довгою косою.



Іще живий мій батько, нестарий

Підходить і за плечі обіймає, 

І друзі часто сняться ті, котрих

Вже з нами поруч на землі немає.



Як з ними тепло й затишно мені, 

Серденько їхнім посмішкам радіє.

Та ранок принесе думки сумні

В туман примарний затишок розвіє.



Сон - то ж не дійсність, хибна мить, 

Прийшов світанок, і його немає.

Душа ж втомилась дуже, їй болить, 

Вона у снах рятунок свій шукає.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2014 20:45  © ... => Суворий 

Дякую за пораду. Якщо чесно, самій не дуже подобалося з "ть". Після Вашої підказки впевнилася, що необхіно підкоректувати. Не знаю, чи вдало це зробила. Всього Вам найкращого.

 16.09.2014 23:49  Суворий => © 

Раджу уникати "ть"-рим... плакать, стрілять тощо... Це збіднює текст...

 16.09.2014 09:07  Світлана Рачинська => © 

Чудово! Гарна і тужлива поезія. Дуже сподобалось!

 15.09.2014 22:58  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сумна та водночас гарна і щира поезія!