Прийдешнє
Прийдешнє лукаво сміється,
Колишньому дивлячись вслід,
Та все поміняти береться,
Бо вірить – зробити це слід.
Та стане й прийдешнє колишнім
Й зруйнують все створене ним,
Знайшовши поміняне лишнім,
І згадку розвіють як дим.
Прийдешнє суддя над колишнім
І вірить, що правда за ним,
Кепкує як може над ближнім,
Колись дорогим і святим.
У світі завжди так велося –
Прийдешнє руйнує усе,
А нам, нерозумним, здалося,
Що треба карати за це.
07.12.05.
