18.09.2014 06:09
для всіх
150
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Морозний вечір

Як настає морозний вечір

І сніг під кроками рипить

Вдягаю тепле щось на плечі

Та йду із хати вовком вить.


На небі місяць блідо сяє, 

Навколо тиша аж дзвенить, 

Від самоти душа страждає

Й на місяць хоче вовком вить.


Добряче тим, кого немає, 

В раю чи пеклі разом жить, 

Душа самотньо не страждає

Й вночі не треба вовком вить.


Хто добрий слух від мами має

Й душа за ближнього болить, 

Той самотині співчуває

Й чому та хоче вовком вить.


Він душу ближнього зігріє, 

Прийде на поміч самоті, 

Розрадить словом як зуміє, 

Знайде шляхи у темноті.


Від самоти до спілкування, 

До віри в дружнєє плече, 

До кола друзів й намагання

Розвіять тугу, що пече.


Й коли настане день останній

Й душа із тіла відлетить, 

Залишиш світ у намаганні

Тобі полегшення зробить.


А поки є морозний вечір

І сніг під кроками рипить, 

Вдягаю тепле щось на плечі

І йду із хати вовком вить.



09.01.06

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!