22.09.2014 06:41
для всіх
118
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Покинутий пес

Кимсь покинутий пес

Цілу ніч скавучав, 

До байдужих небес

Бідолаха волав:


“Цуценятком малим

До хазяйки попав, 

Із чужими був злим, 

Бо її захищав.


Жити добре було

Нам із нею завжди, 

Та нас горе знайшло, 

Не минули біди.


Захворіла вона, 

Я із нею страждав, 

Жалю старість не зна, 

Душу Бог її взяв.


Як не стало її

Не потрібним я став, 

Ні рідні, ні сім`ї, 

Тож і розпач напав.


О, святі небеса, 

Пошліть друга мені, 

Проявіть чудеса

У розпачливі дні.”


Мимо бомж хилитав, 

Пса чомусь пожалів, 

Сухаря йому дав

І сказав кілька слів:


“Пішли, друже, удвох, 

Знаю добрий девіз –

Живи доки не здох

І не лий марно сліз.”


Підібгавши хвоста, 

Опустивши ніс свій, 

Почвалав сирота

З новим другом у світ.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!