Змінилось тіло і душа
з рубрики / циклу «Про долю»
Стояла, кликала його,
Він рушив далі не вагався,
Забув про світле – в серці зло,
Вперед ішов не озирався.
Вона кричала на весь світ,
Мов ранена тварина,
Згубив її весняний цвіт,
Під серцем є дитина.
Стомилась, сіла відпочити,
Тремтіло тіло і душа,
Як же без нього буде жити?
Одна на світі сирота.
Під серцем стукає дитина,
Ще не відоме відчуття,
Вона тепер не сиротина,
У ній живе її дитя.
А з ним йде злоба і зневага,
В душі у неї все змінилось,
Той перший стук, то перевага,
Лихе напевно лише снилось.
Змінилось тіло і душа,
З очей поділася облуда,
Він геть не вартий і гроша,
Нікчема – коротко паскуда.
м. Славута,
