Тадм Прокинешся раптом і вранішня терпкість
Прокинешся раптом і вранішня терпкість
Обійме ще сонне єство
Швидесенько прагне по-справжньому стерти
Всіх снів нетривке полотно
А десь на межі невагомих і пряних
Дотичних отих відчуттів
Здіймається радість шаленим розмаєм
Нестримних усіх почуттів
Торкається серця розбуркана ніжність
Умить огортає теплом
І вже не бентежить чуттєва розбіжність
Бо ж осінь цілує в чоло
Харків, 21.09.2014
23.09.2014 11:07 Деркач Олександр => © |
 Гарно |
23.09.2014 08:55 © ... |
Щиро вдячна всім за відгуки. Важлива ваша підтримка! |
22.09.2014 17:02 Ганна Коназюк => © |
 Дуже красиво!.. По-осінньому чарівно... |
22.09.2014 12:53 Олена Вишневська => © |
 Танюш, красиво так, ніжно і зовсім не терпко ) |
22.09.2014 11:33 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Цілунок в чоло - оце було)) |
22.09.2014 11:20 Микола Васильович СНАГОВСЬКИ... => © |
 Тут поезія дихає логічною образністю! (12+). |
22.09.2014 11:05 Світлана Рачинська => © |
 дуже ніжно і красиво... Сподобалось, Тетянко! Дуже! |