17.09.2014 14:39
для всіх
213
    
  1 | 1  
 © Аліна Голик

Рандеву

Коли згасить погляд останнє суцвіття жоржини, 

І втопить туман у обіймах своїх синяву, 

На чашечку сну завітаю до тебе, коханий, 

На наше спізніле забуте колись рандеву.


І мляво відступить засмолена кіптява ночі,

Мов мряка осіння посіється з неба печаль, 

І ляже на наші притомлені мороком плечі 

Зі спогадів скована давніх важка пектораль. 


Ти зранку прокинешся й знову згадаєш про мене, 

Поглянеш у шибку, й огорне тебе дежавю, 

Там осінь вмирає, що нам простелала дороги

На наше спізніле забуте колись рандеву.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.09.2014 15:09  Світлана Рачинська => © 

Сподобалось Гарно)