22.09.2014 11:42
для всіх
204
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Сумління мучить

Моє сумління мучить душу, 

Що я не все зробив для тих, 

Кого любив, тож нині мушу

Благати прощення у них.


Вони давно на іншім світі, 

Та може чують голос мій, 

Я залишаю в заповіті

Лише гіркий, пекучий біль.


Нестерпну біль непобориму

За Вами, любі Ви мої, 

Прийміть й мене в сім`ю незриму, 

Бо я програв земні бої.



17.10.06

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.09.2014 17:44  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш і достойні думки! Моє "чудово"!
Тільки "біль" в українській мові чоловічого роду, так що Вам прийдеться трохи перекрутити останню строфу.
Щоб менше сумління мучило (жарт))).