27.09.2014 23:53
для всіх
163
    
  4 | 4  
 © Тадм

Як є

з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»

Не тямлю нічого в усталених розмірах:

Плутаю ямби з хореями і

Не переймаюся творами «в розрізах», 

Котрі поділяють на «ті» і «не ті»....

Ставлюсь скептично до висновків критиків

Надто, якщо починають ректи:

«Автор хотів показати віяння, 

Думав він так, а писав он про те…»

Що мені з того? Уяву задіяно?

Вибачте, прагну сама віднайти

Суть. Особливо прихованих значень.

Ракурси, погляди, відносність чеснот…

Ні, я не проти тлумачення бачень

Проти, коли позбавляють «пустот»



Харків, 21.09.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2014 09:53  Олена Вишневська => © 

пише не теорія, а серце)))

 28.09.2014 16:04  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))))))
Підписуюсь під кожним рядком!

 28.09.2014 08:51  Тетяна Белімова => © 

Тут можна
сперечатися і сперечатися))) Мені здається, якщо людина віршує вже не перший рік, то власне визнання того, що "теорія віршування" її не цікавить... :) )))))))))))))
Можу розказати у двох словах. Там нема нічого складного. Той самий поет Антонич був "шахтарем", бо щодня по декілька годин "працював" на "копальнях" словників, видобуваючи нові слова. І теорію він знав відмінно, навіть писав гекзаметрами.
Це просто думки в голос, не критика. Може, я не потрапила у ту саму навколовіршову пустоту? Просто мені, як викладачу, завжди дивно, якщо хтось пишається незнанням предмету, бо я знаю, що вчитися - це легко і ніколи не пізно.

 27.09.2014 22:25  Панін Олександр Миколайович... => © 

Для поезії теоретичне розуміння ямбів і хореів? зовсім не потрібне. Поет пише, як відчуває, то і є - поезія.

 27.09.2014 22:20  Світлана Рачинська => © 

Чесно по відношенню до себе, і по відношенню до читача... Як є. Таню, заключні - супер! Чудово!