Як нарікаю, що кажу про те...
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Як нарікаю, що кажу про те,
Про що не варто говорити зовсім
«Не переймайся – кажеш - не святе ж
Й не перебільшуй значимість промовця»..
Напевно, справді так воно і є,
Але чомусь я вірю в силу слова
До того ж часто думаєш одне,
Промовиш: не зерно – одна полова….
Тож обираю золото мовчань,
Бо поспіх перекреслює дотичність,
А надмір розтривожених чекань
Не відтіснить посилену критичність
Харків, 21.09.2014
