Проживаємо
Проживаємо в родині,
Умираєм в самотині,
Цілий вік щось придбаваєм,
Все, вмираючи, лишаєм.
На дітей уся надія,
Та вмирає з нами мрія,
Як працюєм, то бідуєм,
Як грабуєм, то жируєм.
Хрестим лоба, б’єм поклони,
Як порушили закони,
Молим Бога нас простити,
Та продовжуєм грішити.
Ось таке життя, мій брате,
Чи того на світі варте,
Щоб просити без надії
І грішити ради мрії.
м. Київ, 21.02.07.