01.10.2014 19:47

для всіх

231

1 | 1

 © Яна Бім

Ода смутку

з рубрики / циклу «З іншого життя»

За цю печаль тебе хвалю, 

За ці страждання – тобі слава.

За те, що я себе знайду, 

І ті скарби, що заховала.

А те, що плачу – не біда, 

Сльозами вичищусь від бруду, 

Того, що не бере вода...

Хоч спокій я тепер забуду.

Та й спокою мені не треба, 

Прагну горіти, а не тліти.

Тебе мені послало Небо –

Саме тому і варто жити.

25.07.2014