01.10.2014 21:15
лише 18+
200
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Дрейф

Я йду по дорозі, говорю з тобою, ми разом зійдемо із розуму -

Ти там, а я тут, поодинці, та все-таки разом, не дрейф.

Дрейфують човни, переповнені часом, їх чорні обсмалені контури, 

Колишуть на хвилях, ховають у скрині, у онтологічний oyurself.

And other, and other, і так все до разу, до першого разу - без спротиву...

So what? Mam tja rad... У вербальних цих пестощах, як у вині...

And over. For over. Not covers. Yes. Lovers! І дотики... Дотики. Дотики!

Я марю в дорозі, говорю з тобою. Ми разом. Зійдемо. Одні...



1.10.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.10.2014 01:11  Світлана Рачинська => © 

Надзвичайно і дуже хвилююче...)

 01.10.2014 21:43  Тетяна Белімова => © 

Дивовижно))) Справді дрейф мов і почуттів!