Кум у гостях
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Завітав кум до куми,
Почав жартувати,
Жарти були не скупі,
Чоловік зайшов до хати.
Та з порога кума трісь,
Немов те цунамі,
Той під лаву миттю блись,
Трясця його мамі.
А на лаві баняки,
Глечики, каструлі,
Той гамселить залюбки,
Лізуть з лоба гулі.
Та щосили реготить,
«Що кляте створіння,
Не забудеш ти цю мить,
Гарне в нас дозвілля.
Роги мені наставляв,
Та бач, як невдало,
Не в ту хату ти попав,
Може вклав ще мало.
Швидко, куме, вимітайсь,
Пам’ятай цю днину,
Та до жінки не чіпляйсь,
Поламаю спину».
м. Славута,
