Зачарування
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Твоїм сном
Сяйвом зір дарована
Мрія ніч п’янить.
Не вином –
Ласки повним келихом.
З тиші спраглим шерехом
Серце стугонить.
Мить жалю
Чи збагну між віями?
Чари сну завіями
Сповнюють думки.
– Я люблю… –
Ніжить ніч у всесвіті,
Гублячи у безвісті
Часу пелюстки.
Мрія закохано мчить
Поміж тривогою,
Медом солодким гірчить
Чи то знемогою.
Лину за нею по сну
Стежках несходжених,
Щоб осягти таїну
Зір насолоджених.
В сон доллю
Трунку ночі стихлого,
Хміль цілунку стиглого
З терпкістю вина.
– Я люблю! –
Схлипне нічка коротко,
Й зачарує солодко.
Квітка запашна…