18.09.2014 20:56
для всіх
405
    
  3 | 3  
 © Світлана Холодна

Війна

з рубрики / циклу «Війна»

А "завтра", може, і не бути... я

думала про це? Звичайно ж ні.

І Суть життя не намагалася збагнути, 

жила неначе уві сні...

Нічого душу не стискало

і в серці туга не росла.

Аж раптом, все так ясно стало.

Я зрозуміла ті слова, 

Що радість-мирне небо наді мною, 

коли не плачуть матері, 

мій край, не вкритий чорною журбою, 

нема чужинця на моїй землі.

Війна вже близько...ось вона-повсюди, 

уже крокує по моїй землі...

Вона вбиває і вбивати буде!

Їй не важливо молодь чи старі...

Хтось вирішив, що вже не будуть жити

сини країни, кращі серед нас?

Хтось вирішив, що має право вбити, 

карати чи помилувати час?

І все стає таким далеким, 

всі мрії і бажання дотепер...

Я в небі, хочу бачити лелеку, 

а не чужинців- ненажер!!!

Я хочу щоб весна буяла...

щоб рідний край мій розквітав!

Щоб вільною, моя дитина підростала, 

а про війну, лише з книжок він знав...

Я знаю, ради цього варто жити!

І вмерти ради цього варото теж...

Ми Україну вміємо любити

і цю любов у нас не забереш!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2014 12:04  Ганна Коназюк => © 

Красиво, з душею...

 18.09.2014 22:34  Тетяна Белімова => © 

Пані Світлано! Відчувається, яким болючим був процес написання для вас. Про такі твори говорять - написані серцем.
Ви не образитеся, якщо я попрошу вас прочитати ще раз уважно ваш твір і підправити? Є описки. Так буває, коли хвилюєшся і поспішаєш записати думки.
Успіхів вам! Буду чекати на ваші нові твори!

 18.09.2014 22:33  Світлана Рачинська => © 

Красиві патріотичні рядки... Так, любити свій край і один-одного -  ми вміємо, значить вистоїмо! Бог нам в поміч!

 18.09.2014 22:11  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарно.