22.10.2014 01:09

для всіх

232

9 | 9

 © Оля Стасюк

Цариці

з рубрики / циклу «Присвячене порталу і портальцям»

Ходять промені між деревами.

У людей нині світлі лиця.

Ти завжди була королевою, 

Але цього дня ти – Цариця!

Полонила ліси розвіяні, 

Захопила шовкову просинь…

Не кажи, що даремно мріяла!

Ти ж прийшла – і зайнялась Осінь!

Ти таємним весняним поглядом

Пробудила осінні квіти, 

Промінь з неба прошила золотом, 

Запрягла в колісницю вітер.

Золотився цей вечір світляний, 

Падав м’яко вологим листям, 

Коли ти із своїми квітами

Пролетіла осіннім містом.

Потім біди були всі втрачені, 

Запалилися зорі в висі…

І ти знаєш, тоді я бачила

Між туманів волого-сизих, 

В млі осінній у морі синьому

Твою музу – як білу птицю.

Моя ластівко! Будь щасливою!

Ти ж сьогодні у нас – Цариця…