З дитинства нас добре привчили
З дитинства нас добре привчили:
Кожен повинен своє обирати.
Один обирає ліжко з ґаздинею,
Інший іде в солдати.
Я обираю звичайну кицю,
Що вдало полює вночі.
Людині потрібно так небагато:
Кульбаби і паничі.
В передвічні дні, в безкінечні дні,
В передвічні ночі, безкінечні ночі.
Я шанувальник банальних речей.
Банальність втішається на глибині:
Колись молодою істиною
Втопилася у вині.
Мені байдужі нові пісні,
І не дуже нові – все одно.
Я співаю шумерські гімни,
Забуті уже давно.
В передвічні дні, в безкінечні дні,
В передвічні ночі, безкінечні ночі.