28.10.2014 00:10
18+
148 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Оля Стасюк

Азальгеш

Азальгеш

східна легенда

Тут чорні хвилі, й скелі чорні теж.

Зірки у небі – золота мережка.

Стоїть на вежі світла Азальгеш, 

Блакитним світлом осяває стежку.


А ніч непевна, ніч уже гуде, 

Холодний вітер наганяє хмари…

Хто навіть міст над урвищем пройде, 

Того ще довго битимуть кошмари.


Хоч північ темна, стежечка тремка, 

Зірки сховались, б’ють важкі краплини, 

Та знай: княгині чарівна рука

Осяє шлях лиш доброї людини.


Бо коли гріх тяжкий тебе гнітить, 

Чи проливав ти кров колись без жалю, 

На півдорозі згасне світло вмить –

І пролунає крик твій у проваллі.


Повториться в долині, в горах теж, 

Розтерзаний, розпалений, безмежний

Птахи злетять, підхоплять: «Азальгеш!»

Блакитне світло знов полине з вежі…

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.10.2014 12:03  © ... => Віктор Насипаний 

спасибі

 30.10.2014 12:02  © ... => Тадм 

дякую, Пані Тадм! 

 30.10.2014 12:02  © ... => Світлана Рачинська 

дякую, Світланко! Легенду впізнала чи тільки познайомилася? 

 28.10.2014 23:39  Віктор Насипаний => © 

цікаво. досить цікаво. всіх благ! 

 28.10.2014 09:56  Тадм => © 

красиво. зацікавила легендою, Олю 

 26.10.2014 19:26  Світлана Рачинська => © 

Пісенно, казково, захоплююче!... Чудово!!! 

 26.10.2014 16:32  © ... => Тетяна Белімова 

неодмінно почитайте! Я майже виросла на цій легенді, вона була ще в бабусиному "Віночку") правда там трохи забрали кривавих сцен.... дякую! 

 25.10.2014 11:17  Деркач Олександр => © 

Цікаво... 

 25.10.2014 10:16  Тетяна Белімова => © 

Не читала, Олю, але вже маю таке бажання. Вірш у поєднанні з музикою - щось! До мурах!