Тадм Шаленіють вітри....
Шаленіють вітри, обіймаючи стани берізок,
Запах прілого листя бентежить, нестримно п’янить
Ще один часовий нетривалий відрізок
Перекреслює впевнено зібгана мить….
Постжовтневе повітря втрачає прозорість і гнучкість,
Бо зволожене так, що розрізати можна ножем…
І ворони, як завжди, манірно і гучно
Ретранслюють уривки своїх звукосхем….
Харків, 30.10.2014
30.10.2014 18:03 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудово змальований постжовтневий пейзаж з воронячою озвучкою! )) Відчулось! |
30.10.2014 14:52 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Вірш дуже гарний. |
30.10.2014 13:27 Ганна Коназюк => © |
 Не знаю! Але чорно-біла фото і такі слова... Чомусь (!!!) в дитинство закинуло...)) Згадала, як тоді сприймала запах прілого осіннього листя, холодні зміни... Тоді це було якось не так звично як зараз, трішки гостріше... |
30.10.2014 12:59 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Цікаве таке поетично-схематичне плетиво реальної реальності! |
30.10.2014 12:41 Ем Скитаній => © |
 чудово! особливо ота "зібгана мить"... |
30.10.2014 11:47 Микола Васильович СНАГОВСЬКИ... => © |
 "...зібгана мить" -- це щось з чимось! |
30.10.2014 09:49 © ... |
Дякую, дівчатка! |
30.10.2014 09:48 Світлана Рачинська => © |
 Відчутна замальовка. Гарно! |
30.10.2014 09:22 Олена Вишневська => © |
 Зволожене повітря, що розрізається ножем!!!! Танюш, дуже-дуже бентежить твоє постжовтневе! Красиво! |