05.11.2014 18:28
Без обмежень
257 views
Rating 5 | 2 users
 © Микола Васильович Снаговський

ДЕ СПИТЬ СОНЦЕ?

Василько вирішив дізнатися, де спить сонце? Тож звернувся до лелеки. Мовляв, ти знайшов мене для батьків, ти й покажи мені, де воно спить?

Лелека з радістю погодився допомогти допитливому хлопчику. Тож посадив його на себе, та й полетіли вони у бік вечірнього сонця. Летіли так, що його весь час було видно. Глянули спершу донизу – побачили гори. Лелека трохи крильми їх не зачепив. Василькові сказав, що над Україною, відтак – над Угорщиною, Австрією, Швейцарією, Францією... А сонце все усміхається лелеці й Василькові, не лягає спати.

Лелека сказав, що ось вони пролетять над Іспанією, далі почнуться океанські водні простори. Ось там, напевне, на якомусь велетенському круїзному теплоході й відпочиває сонце.

Та схоже було, що сонце й не думало лягати спати десь тут. Воно все усміхалося Васильку й лелеці та намов манило до себе.

Лелека зі своїм допитливим пасажиром перелетів через океани. І знову вони побачили під собою землю. Лелека повідомив хлопчикові, що то – землі Сполучених Штатів Америки.

Пролетіли і їх.

Знову – океан.

Аж ось – величезний острів. Лелека підказав хлопчику: Японія.

Потім вони пролітали над Китаєм, Узбекистаном...

І тут лелека вирішив зробити Василькові сюрприз. Він значно пришвидшив свій лет і почав обганяти рух сонця. Тож стало виходити так, що воно неначе сходило з заходу: над Таджикистаном влно було трохи десь після обіду, над Киргизією - у полудень, над Каспійським морем та Азербайджаном – перед обідом... Над Вірменією був уже ранок. А над Грузією – лише пробуджувався світанок.

Над Чорним морем лелека перевіз Василька у передсвітанкових сутінках.

Приземлився під Києвом, на тому ж місці, звідки й подорож услід за сонцем починали.

- Зустрічай, Васильку, наше диво природи – наше сонечко! – запропонував лелека своєму допитливому пасажирові.

- Воно що, ніколи не спить?!. О, диво! Справді, диво-о! – вигукнув хлопчик. – А ще... А ще що я зрозумів: виходить, що наша планета Земля – кругла! Бо ми ж облетіли он як її і, не повертаючись назад, потрапили у рідні місця.

- Так! Земля обертається навколо своєї вісі, немов круглий м’ячик, підставляючи різні частини свого тіла, тобто материки й океани. А нам, лелекам... Ой, і вам, людям, тільки здається, що воно лягає спати за вечірній обрій. Насправді наше сонечко ніколи не спить. І в тому чи не найбільше диво із див!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.11.2014 10:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Географія розширює загальний світогляд людини, надто дитини! (...Дякую!) 

 07.11.2014 12:47  Тетяна Чорновіл => © 

Цікава географічна казочка! )) 

 07.11.2014 08:30  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро вдячний за увагу! Літайте літаками компанії... компанії... Літайте ЛЕЛЕКАМИ ! 

 07.11.2014 08:28  © ... => Лана 

Дякую за щирий відгук! Теплих Вам емоцій та вражень! 

 06.11.2014 00:08  Панін Олександр Мико... => © 

Захоплююче, пізнавально, підходить і для дітей і для дорослих. 

 05.11.2014 18:42  Лана => © 

Дійсно - диво! Так цікаво і захоплююче повідує лелека... Дуже гарно! І у мене сьогодні сонечко та чорногуз)) 

Публікації автора Микола Васильович Снаговський

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо