Пес нещасний
Не маю права гавкнуть
І навіть загарчать,
Хазяїн може рявкнуть
Й по ребрах добре дать.
Отож гуляю тихо,
Свій підібгавши хвіст,
Щоб оминуло лихо
І не попутав біс.
Колись дурній малечі
Вже можна набрехать,
Як гавкав цілий вечір,
Щоб злодія злякать.
Хазяїн ніби гладив
І кісточку давав,
Щоночі гавкать радив,
Щоб добре він поспав.
Так думав пес нещасний,
Що йшов на повідку,
Про наший світ сучасний,
Підвладний кулаку.
м. Київ, 02.12.07
