13.11.2014 21:56 18+198 1 | 1 © Антоніна Грицаюк Перевертом світ з рубрики / циклу «Про долю» Земля стогнала, Небо гриміло, Мати ридала, Серце боліло.Біле – вже чорне, Здушило горе, Мов душу оре, Як на зяб поле.Руки до неба, Простягає в молитві, Боже, не треба, Трупами вкриті.Поля, долини, Міста і села, Не заслужили, Страшна дилема.Що нам ділити, З ким, хочу знати?Нам би радіти, Край прославляти.Земля ще стогне, Від фашистських чобіт, Москаль її горне, Перевертом світ.Чеченець радіє, Все шкірить зуби, Марно він мріє, Не довго до згуби.Земелька наша, І ми її діти, Скажена ваша, Не вмієте любити.Руки у крові, В гріхові душа, Вам би любові, Не варте й гроша.Продажне життя, За копійчину, Не буде пуття, Підете в домовину.На Божий суд, І всім по заслузі, За страшний блуд, Розплата катюзі.м.Славута,