Палкі обійми
з рубрики / циклу «Про долю»
Немовби лещата обійми,
Не вирватись і не здолати,
Перед законом ми вільні,
Окови важкі не зірвати.
Така солодка та отрута,
Тіло усе заполонила,
Коханням до тебе я прикута,
Здолати ту жагу не сила.
Воно спалило усе тіло,
Лечу в обійми, мов пташина,
Цілуєш, пестиш ти так вміло,
Навчила певно то дружина.
м.Славута,