Відпустка
За мотивами вірша “Філібер”
(Отрывок)
Пой, забавляйся, приятель Филибер,
Здесь, в Алжире, словно в снах,
Темные люди, похожи на химер,
В ярких фесках и чалмах.
В дымном трактире невольно загрустишь
Над письмом любимой той.
Сердце забьется, и вспомнишь ты Париж
И напев страны родной:
В путь, в путь, кончен день забав, в поход пора.
Целься в грудь, маленький зуав, кричи “ура“.
Много дней веря в чудеса – Сюзанна ждет,
У ней синие глаза и алый рот.
…………………………………………………….
К,Н. Подревский.
(Написано до 1917 года.)
На Сході парує кривава земля,
Безумна війна хрипить..,
І рани Героїв нестерпно болять,
І сон пропадає вмить.
Відпочинь,
ти чесно заслужив мирні сни..,
Обійми
жінку та дітей, Матір пригорни!
Захистив
рідну землю ти, грудьми закрив..,
Не пройшли
нелюди-кати, ти їх спинив!
- Відпустку, ось - ось, надамо воякам,
а поки що, хлопці, терпіть..,
недовго, недовго залишилось вам…
А СЕРЦЕ СУМУЄ, ЩЕМИТЬ!
Відпочинь,
ти чесно заслужив мирні сни..,
Обійми
жінку та дітей, Матір пригорни!
Зневажай
лемент ворогів, хто що сказав..,
Ти в борні
Землю відстояв, ти смерть здолав!
Відпустка минає, як порух повік,
А потім, ізнову - АТО…
Бійці залишають свій рідний поріг..,
Якщо не вони – то ХТО!?
У війни
Каїна оскал, горить, гарчить…
Патріот
на заваді став,
війна –
МОВЧИ!!!
* * *
Відпочинь,
ти чесно заслужив мирні сни..,
Обійми
жінку та дітей, Матір пригорни!
