20.11.2014 11:06

18+

330

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Дитячі рученята

з рубрики / циклу «Про долю»

Дитячі рученята,

Серце навпіл крають,

Вони зустріли тата,

І щиро обнімають.

А сльози, мов перлини,

Немов роса ранкова,

Гарячі, мов жарини,

І кожна, як пудова.

З війни вернувся тато,

Яка жадана мить,

В родині у них свято,

А ворог, то не спить.

Як знову відпустити,

Його у страшний бій,

Як ворога впросити,

Дай всім нам спокій, стій!

Скільки тобі ще треба,

Отих дитячих сліз,

Або хто бачить з неба,

Ти не туди геть вліз.

Лине дітей молитва,

Окроплена сльозами,

А там іде страшна битва,

Селами, містами.

м.Славута,