23.11.2014 14:31
для всіх
612
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Янголятко

Барвами небо заграло, 

Сонечко сіло за край, 

А янголятко благало, 

Сонечко ще не лягай.


Вдома немає нікого, 

Дівчинці страшно одній, 

До Миколая святого

Мовить схотілося їй.


“Тато розвівся й поїхав

Десь у далекі краї, 

Мама до ранку утіхи

Має за гроші свої.


О, пресвятий Миколаю, 

Дай в подарунок мені

Маму як спати лягаю, 

Тата побачити в сні.”


Темная ніч наступила, 

Мами і досі нема, 

Доця очей не стулила, 

Мовчки сиділа сама.


Раптом почулось дитині

Хтось утішає її :

“ Ти не лякайся, я нині

Чув про страхи всі твої.


Щоби не бути слабою

Спати спокійно лягай, 

Буду завжди я з тобою, 

Ти це собі пам’ятай.


Ти, янголятко маленьке, 

Тихо щоденно рости, 

Сил набирайся швиденько, 

Будеш красунею ти.”


Тільки краса урятує

Світ від загибелі цей, 

Поклик любові почує

Й згине зла сила ночей.


І янголятко заснуло, 

Бачила тата у сні, 

Сонце в вікно заглянуло

Й зникли страхи всі нічні.



м. Київ, 11.03.08

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!