27.06.2013 09:40
для всіх
327
    
  3 | 3  
 © Микола Чат

Янголятко весни

Янголятко весни

Абрикоси в саду ще плекають цитринові сни, 

Сонцелику блакить затуляють посмучені хмари.

Та під ганком моїм, янголя смарагдо́ве весни,

Бірюзових очей, розлило першоцвітові чари.


Недоречність листа укриває озимком розсвіт. 

Щиросердя пелюсть, обірвати все пнеться вітрисько

Бурульо́к пазурі, простягла ніби капосний кіт 

Виноградна лоза, що над дивом схилилася низько.


Янголятко весни, безтурботно вітає усіх. 

Жовтим помахом вій плавить в серці моєму льодинки.

Задушевним теплом мозолястих долоней своїх,

Ніжно я обійму малахітове тільце дитинки.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.06.2014 21:20  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Вірш, котрий "плавить у серці...льодинки".
Спасибі!)

 30.06.2013 23:14  Ірина Лівобережна 

Так гарно, ніжно!

 27.06.2013 14:59  Оля Стасюк 

кольоровий віршик))) дякую за гарні емоції.

 27.06.2013 14:38  Тетяна Чорновіл => © 

Ніжні і надзвичайно ліричні рядки. Навіть у літню спеку уявилось те юне янголятко з чарами першоцвітів...